2-е ТимофiюРозділ 4 |
|
1 |
|
2 Проповідуй Слово, допоминайся вча́сно-невча́сно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою. |
|
3 Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителі́в, щоб вони їхні ву́ха вле́щували. |
|
4 Вони слух свій від правди відвернуть та до байо́к нахи́ляться. |
|
5 Але ти будь пи́льний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благові́сника, сповня́й свою службу. |
|
6 Бо я вже за жертву стаю, і час відхо́ду мого вже настав. |
|
7 Я змагався добрим зма́гом, свій біг закінчи́в, віру зберіг. |
|
8 Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто при́хід Його полюбив. |
|
9 |
|
10 Бо Дима́с мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солу́ня, Кри́скент до Гала́тії, Тит до Далма́тії. |
|
11 Зо мною сам тільки Лука́. Візьми Ма́рка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби. |
|
12 А Тихи́ка послав я в Ефе́с. |
|
13 Як будеш іти, то плаща́ принеси́, що його я в Троа́ді зоставив у Ка́рпа, і книжки́, особливо пергамено́ві. |
|
14 Котля́р Олександер нако́їв був лиха чимало мені... Нехай Госпо́дь йому віддасть за його вчинками! |
|
15 Стережись його й ти, бо він мі́цно противився нашим словам! |
|
16 При першій моїй обороні жоден не був при мені, але всі поки́нули мене... Хай Госпо́дь їм того не полічить! |
|
17 Але Госпо́дь став при мені та й мене підкріпи́в, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я ви́зволився з пащі ле́в'ячої. |
|
18 А від усякого вчинку лихого Господь мене ви́зволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амі́нь! |
|
19 Поздоров Приски́ллу й Аки́лу та дім Ониси́фора. |
|
20 Ера́ст позостався в Кори́нті, а Трохи́ма лишив я слабо́го в Міле́ті. |
|
21 Попильну́й прийти до зими́. Вітає тебе Евву́л, і Пуд, і Лин, і Кла́вдія, і вся бра́ття. |
|
22 Господь з твоїм духом! Благода́ть з вами! Амі́нь. |
Второе послание апостола Павла ТимофеюГлава 4 |
|
1 |
|
2 никогда, ни при каких обстоятельствах не переставай проповедовать слово Божие, обличай согрешающих, предостерегай, терпеливо увещевай и учи неустанно. |
|
3 Придет ведь скоро время, когда люди не захотят иметь дело со здравым учением; из прихоти окружат они себя толпой учителей, готовых ласкать их слух. |
|
4 Они закроют уши свои для истины и предпочтут ей небылицы. |
|
5 Но ты смотри на всё трезво и тяготы переноси терпеливо, усердствуй неутомимо в распространении Благой Вести и старайся как можно лучше делать всё, к чему обязывает тебя служение твое. |
|
6 |
|
7 На добром поприще я подвизался, ныне бег жизни моей завершился. Я сохранил во всех испытаниях веру свою — |
|
8 залог того, что ждет меня в будущем венец праведности. Сам Господь, Судья праведный, даст его мне в День Свой. И не мне одному, но и всем чающим явления Его. |
|
9 |
|
10 ведь Димас, прельстившись нынешним веком, оставил меня и отправился в Фессалонику. Крискент ушел в Галатию, Тит — в Далматию. |
|
11 Со мной остался один Лука. Возьми с собой Марка, он может хорошо помочь мне в моем служении. |
|
12 (Тихика я послал в Эфес.) |
|
13 Когда пойдешь, захвати с собой теплый плащ мой, который я оставил в Троаде у Карпа, и книги, особенно из пергамента. |
|
14 |
|
15 Ты остерегайся его: он сильно противился всему, что мы говорили. |
|
16 |
|
17 Но был со мной Господь — Он укрепил меня, чтобы вполне совершилось мое провозвестие и все язычники вняли ему. Господь избавил меня тогда от пасти львиной, |
|
18 не даст Он и ныне злу восторжествовать надо мной. Он сохранит меня для Царства Своего Небесного. Ему слава во веки веков! Аминь. |
|
19 |
|
20 |
|
21 Постарайся прийти до зимы. Привет тебе от Эввула, Пуда, Лина и Клавдии и вообще от всех братьев. |
|
22 |
2-е ТимофiюРозділ 4 |
Второе послание апостола Павла ТимофеюГлава 4 |
|
1 |
1 |
|
2 Проповідуй Слово, допоминайся вча́сно-невча́сно, докоряй, забороняй, переконуй з терпеливістю та з наукою. |
2 никогда, ни при каких обстоятельствах не переставай проповедовать слово Божие, обличай согрешающих, предостерегай, терпеливо увещевай и учи неустанно. |
|
3 Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителі́в, щоб вони їхні ву́ха вле́щували. |
3 Придет ведь скоро время, когда люди не захотят иметь дело со здравым учением; из прихоти окружат они себя толпой учителей, готовых ласкать их слух. |
|
4 Вони слух свій від правди відвернуть та до байо́к нахи́ляться. |
4 Они закроют уши свои для истины и предпочтут ей небылицы. |
|
5 Але ти будь пи́льний у всьому, терпи лихо, виконуй працю благові́сника, сповня́й свою службу. |
5 Но ты смотри на всё трезво и тяготы переноси терпеливо, усердствуй неутомимо в распространении Благой Вести и старайся как можно лучше делать всё, к чему обязывает тебя служение твое. |
|
6 Бо я вже за жертву стаю, і час відхо́ду мого вже настав. |
6 |
|
7 Я змагався добрим зма́гом, свій біг закінчи́в, віру зберіг. |
7 На добром поприще я подвизался, ныне бег жизни моей завершился. Я сохранил во всех испытаниях веру свою — |
|
8 Наостанку мені призначається вінок праведности, якого мені того дня дасть Господь, Суддя праведний; і не тільки мені, але й усім, хто при́хід Його полюбив. |
8 залог того, что ждет меня в будущем венец праведности. Сам Господь, Судья праведный, даст его мне в День Свой. И не мне одному, но и всем чающим явления Его. |
|
9 |
9 |
|
10 Бо Дима́с мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солу́ня, Кри́скент до Гала́тії, Тит до Далма́тії. |
10 ведь Димас, прельстившись нынешним веком, оставил меня и отправился в Фессалонику. Крискент ушел в Галатию, Тит — в Далматию. |
|
11 Зо мною сам тільки Лука́. Візьми Ма́рка, і приведи з собою, бо мені він потрібний для служби. |
11 Со мной остался один Лука. Возьми с собой Марка, он может хорошо помочь мне в моем служении. |
|
12 А Тихи́ка послав я в Ефе́с. |
12 (Тихика я послал в Эфес.) |
|
13 Як будеш іти, то плаща́ принеси́, що його я в Троа́ді зоставив у Ка́рпа, і книжки́, особливо пергамено́ві. |
13 Когда пойдешь, захвати с собой теплый плащ мой, который я оставил в Троаде у Карпа, и книги, особенно из пергамента. |
|
14 Котля́р Олександер нако́їв був лиха чимало мені... Нехай Госпо́дь йому віддасть за його вчинками! |
14 |
|
15 Стережись його й ти, бо він мі́цно противився нашим словам! |
15 Ты остерегайся его: он сильно противился всему, что мы говорили. |
|
16 При першій моїй обороні жоден не був при мені, але всі поки́нули мене... Хай Госпо́дь їм того не полічить! |
16 |
|
17 Але Госпо́дь став при мені та й мене підкріпи́в, щоб проповідь виконалась через мене, та щоб усі погани почули її. І я ви́зволився з пащі ле́в'ячої. |
17 Но был со мной Господь — Он укрепил меня, чтобы вполне совершилось мое провозвестие и все язычники вняли ему. Господь избавил меня тогда от пасти львиной, |
|
18 А від усякого вчинку лихого Господь мене ви́зволить та збереже для Свого Небесного Царства. Йому слава на віки вічні, амі́нь! |
18 не даст Он и ныне злу восторжествовать надо мной. Он сохранит меня для Царства Своего Небесного. Ему слава во веки веков! Аминь. |
|
19 Поздоров Приски́ллу й Аки́лу та дім Ониси́фора. |
19 |
|
20 Ера́ст позостався в Кори́нті, а Трохи́ма лишив я слабо́го в Міле́ті. |
20 |
|
21 Попильну́й прийти до зими́. Вітає тебе Евву́л, і Пуд, і Лин, і Кла́вдія, і вся бра́ття. |
21 Постарайся прийти до зимы. Привет тебе от Эввула, Пуда, Лина и Клавдии и вообще от всех братьев. |
|
22 Господь з твоїм духом! Благода́ть з вами! Амі́нь. |
22 |